четвер, 28 червня 2012 р.

Что такое поэзия в кино

Найцікавіші цитати з рубрики ликбез на OpenSpace.ru:


"В 1927 году в статье «Поэзия и проза в кинематографии» Шкловский пишет: «Существует “прозаическое” и “поэтическое” кино, и это есть основное деление жанров, они отличаются друг от друга не ритмом, или не ритмом только, а преобладанием технически-формальных моментов (в “поэтическом” кино) над смысловыми, причем формальные моменты заменяют смысловые... Бессюжетное кино — есть “стихотворное” кино»".


 "Вот основные характеристики советского поэтического кино шестидесятых:
1) Статичный плоский кадр — как фреска.
2) Если кино черно-белое — то графическое, если цветное — то живописное. Т.е. непременно цветовое.
3) В основе фильма — либо фольклорный сюжет, либо история, восходящая к некоему мифу.
4) Сюжет — это мистерия".


"Термином «поэтическое кино» могут быть объединены еще такие кинокартины, в которых метафорический (а точнее, метафизический) уровень фильма нагляден, а бытового, прозаического — нет".


"Это кинематограф, который стремится освободить происходящее на экране от бытового контекста и дать сюжет как некое соотнесение оголенных сущностей. В этом смысле кино такого рода — назовем его медитативным — действительно прямо противоположно «нормальному», фабульному кино".


"Фабульное кино — это предметный мир в его прагматической функции, забывающий про сакральное. Поэтическое кино в своих крайних проявлениях — это предметный мир в его исключительно сакральной функции, забывающий про прагматику. В связи с последним удивительно то, что ни Параджанов, ни Тарковский были совершенно не в состоянии рассказать историю о том, как кто-то куда-то пошел и что из этого вышло, то есть не могли мыслить в рамках прозы, традиционного повествования.[...] совершенно нескладные истории, в которых очень заметно, что авторам абсолютно не интересен такой сюжет. Гениальная визуальность здесь — своего рода компенсация авторской неспособности «рассказать историю», в некотором смысле — ущербности".


"Почему это так важно — сказать невозможно. Это нужно в и д е т ь. В этом загадка поэзии кино, и слава богу, что она в принципе неразрешима".


http://www.openspace.ru/cinema/events/details/37489/?view_comments=all&expand=yes#comments

вівторок, 26 червня 2012 р.

Медіа, фільм і спорт

Важко уявити, але в 19 ст. спорт, за винятком кількох елітарних дисциплін, вважався вульгарною розвагою. В пресі, яка тоді була доступна тільки невеликому колу найбагатших людей, були тільки короткі  згадки на цю тему, а їх автори підписувались псевдонімами, щоб не втратити доброго імені. Однак разом з індустріалізацією міст потреба в пресі зростала. Все більше людей вміло читати, а кошти видавництва газет впали. Видавці вивели і використали цікаву закономірність: чим більше газети писали про спортивні події, тим більшу кількість фанатів вони зацікавлювали, що за короткий час призводило до зросту продажів. Таким чином спорт став улюбленою розвагою робітничого класу, а з пропагандою активного, здорового спосібу життя, зв"являлись все нові і нові газети, поки  в кінці кінців дійшло до симбіозу спорту і медіа.

Спорт в своїй ідеї є нейтральним, універсальним, він об"єднує людей. Розповідає цілий час одну і ту ж історію про героїчне суперництво, змінюючи тільки героїв і обставини, а ця історія продовжує чарувати людей. Спорт є таким  привабливим для медіа,оскільки в нього можна вписати багато інших значень. Наприклад, травма футболіста під час матчу може перетворитися в героїчну історію відданості спільній справі. Використавши це  телебаченні зміксувало спорт, медіа і рекламу, і створило в шоу-бізнес. За приклад можуть послужити футбольні клуби Манчестер Юнайтед і Реал Мадрид, які створили настільки впізнавальні марки, що їх можна порівняти з Пепсі і Найк.

Дата народження сучасного спорту збіглася з народженням кіно, тому не дивно, що вони плідно між собою співпрацюють. Однак спортивні мотиви в художніх фільмах з"являлися досить рідко. Одним з перших був фільм "Чарлі боксер" з Чапліном в 1915 році. Вже тут появляється мотив нечистої гри і корупції в спорті, який буде популярним в пізніших фазах розвитку кінематоргафії. Бокс особливо полюбився режисерам. Все тому, що завдяки своїй подвійній природі він дає можливість створити неоднозначні портрети характерів спортсменів: одночасно твердих і внутрішньо слабких, агресивних і добропорядних. Багато фільмів розповідають біографії легендарних спортсменів або тренерів. Також часто використовується суспільно-класова проблематика.


Схема фабули історії про спортивні змагання запозичена з воєнних фільмів (так як спортивні терміни). В фільми про спорт часто вплітають історичну тематику, виправдовуючи це  розповіддю про правдиві події. Так спорт і політика стали нерозривними. Тоталітарні режими швидко зрозуміли і використали пропагандну функцію спорту. Прикладом є шедевр документального кіно  Олімпіада Лені Ріфеншталь, улюблениці Гітлера.

Фільми про спорт, як і інші жанри кіно, були узурповані американцями. Однак вони програють в своїй передбачуваності, схематичності  та з них рідко отримують вартісні і оригінальні троріння. Відтворення на великому екрані автентичних подій, які відбуваються на спортивному полі не має сенсу. В основному в фільмах про спорт додається розповідь іншого типу, наприклад, кримінальна інтрига чи критика суспільного порядку.

Вибірковий переклад і інтерпритація статтей:
"Sportowe życie filmu" Michał Lesiak i "Reklama, sport i media, czyli show-biznes" Adam Czaja w "EKRANy" 3(7) 2012

понеділок, 18 червня 2012 р.

Clueless

жанр - романтична комедія
продукція - США
світова прем"єра - 19 липня 1995
режисер - Емі Хекерлінг
сценарій - Емі Хекерлінг
актори -  Alicia Silverstone,  Stacey Dash Brittany MurphyPaul Rudd

Clueless - це вже класика романтичної комедії 90-их, де з  іронією показане життя  багатеньких підлітків в high school, які вважають себе пупом землі.
У свій час це був культовий фільм серед молоді. Багато хто наслідував поведінку і  зовнішній вигляд головної героїні - Шер. На перший погляд вона недалека блондинка з багатої родини, яка тільки й думає що їй вдягнути. Однак в ній можна найти багато позитивного, корисного та й просто смішного.
Сім"я
Шер 15 і вона з Беверлі Хілз. Її тато адвокат більше переймається як заробити 500$ за годину, ніж вихованням дочки.Тим не менше Шер любить свого батька і дбає про його здоров"я. Мама Шер померла, коли дівчина була ще немовлям, від невдалої ліпосакції (?!) . Отже, головна героїня напівсирота, з татом-невротиком. До того ж приїжджає зведений брат Шер, який постійно її критикує і сміється з її "недалекості". Не дуже сприятливу ситуацію в родині Шер намагається компенсувати своєю популярністю у школі.
Друзі
Зі своєю найкращою подругою Діон вона разом тільки тому, що інші їм заздрять. Вона не переносить публічних сварок, які затівають Діон та її хлопець Мерфі в школі.В пориві гарного настрою вирішує використати свою популярність для добрих цілей і допомогти новій учениці Тай. З одного боку вона хоче добра для цієї дівчини (добра в такому сенсі, якому вона його розуміє), тим не менше вона і ставиться до неї як до ляльки, вказуючи до найменших деталей як і що вона має робити. Дурненька Тай тільки тішиться, що на неї звернули увагу.
Любов
В Шер дивне ставлення до хлопців - вона вважає, що вони "як собаки за якими  треба прибирати". Хлопці зі школи для неї огидні. Вона ще незаймана і не спішить віддаватися першому ліпшому, як роблять це інші старшокласниці. Шер вірить в любов. В результаті вона несподівано для себе закохується в свого зведеного брата, який абсолютно не поділяє її поглядів на життя і з яким вона, здавалося, не має нічого спільного. Він позитивно впливає на Шер і відкриває перед нею світ, який вона раніше не помічала і в який занурюється з підлітковим максималізмом.
Школа
Очевидно, що Шер - королева школи. Вона спілкується тільки з елітою, такими самими популярними дітьми багатих батьків, як і вона. Тим  не менше, вона переймається оцінками. Вона знає свої сильні сторони і використовує їх, коли їй треба здобути те, чого прагне. Шер велику увагу приділяє тому, що її оточує: що вдягнути, з ким дружити, що казати. Вона хоче, щоб все було правильно і бездоганно. Тільки згодом вона зрозуміє, що життя укладається не завжди так, як ми плануємо.
Мода 90-их
Шер це it girl дев"яностих. Щоб зібратися з думками і новими силами, Шер вирушає на  шопінг. Спеціальна комп"ютерна програма, яка допомагає вибрати одяг, викликала захоплення в багатьох дівчат з усього світу. Загалом це головна з причин чому я його  переглянула.


Це історія про милу дитячу наївність, коли 15 -літнім дівчаткам, які перечитали "Космополітан" здається, що вони вже знають все про життя. Вічна конфронтація добра і зла, багатства і бідності доведена до банальності в американських фільмах про школу. Фільм адресований для підлітків і завдяки головній героїні в дуже ненав"язливий спосіб пропагує позитивні цінності, такі як цнота, самодисципліна, допомога слабшим, не бути егоїстичним, вірити в любов, не забивати на навчання, саморозвиток, дружба і т.п.
Звичайно, від такої комедії не варто багато очікувати. Тим не менше такі фільми навіюють ностальгію та приємні спогади дитинства. А молоденька Сільрверстон зі своїми грмасами розбещенної татової донечки просто неперевершена!.