Голизна на екрані

Голизна на екрані стала на стільки розповсюджена, що її перестали адекватно сприймати.  Ідеалізується мистецтвом і деградує до порнографії. Кожна нагота повинна взбудити в глядачах хоч слід еротичних відчуттів. Вона може служити різним цілям: як метафора чистоти, і в той же час може бути символом гріха, може уособлювати духовне, але й показувати тваринні інстинкти людей, може бути естетизоване і навпаки, неідеалізоване, може возхвалятися, а може осуджуватися. але найчастіше стикаємося, коли нею намагаються врятувати безнадійний фільм, керуючи нашу увагу до принад акторки чи актора. Присутність загальновідомої буйної і фривольної блондинки продовжує бути невід'ємною частиною видовища в посередніх  фільмах. Герої фільмів скидають з себе одяг тільки для того, щоб відволікти увагу від примітивної фабули, наприклад, серії фільмів про початок статтевого життя започаткована Американским пирогом (1999, Ch. i P. Weitz).
По-інакшому  використовує голизну  Пітер Грінвей, який стає на стороні високого мистецтва в своєму фільмі Pillow Book (1996), де головний герой заспокоює свої артистичні та еротичні потреби маюлючи ієрогліфи на тілі коханця. На наших очах відбувається експлорація і експлуатація чоловічого тіла.

Також нагота може служити провокації та ламати табу. В Ідіотах Ларса Фон Тріера, де освічені і забезпечені данці, вдають розумово відсталих, щоб звільнитися від обмежень споживацького стилю життя і повернутися до безтурботного стану простака. Преламалося ще одне табу: вперше в історії у серйозному кіно глядачі дивилися проникнення піднятим чоловічим членом. Після цього бравуровий данський режисер знайшов своїх послідовників і сеанси переповнились від естетиці порно шику, якого не бракує Мрійникам (2003, Б. Бертолуччі). Пов"язаня з собою захоплення  тілесною насолодою та розкладом це особлива риса мистецтва великих переломів.

 Голизна не є предметом, але є формою мистецтва. Нагість має приватний характер. Якщо оголені принади знайдуться в полі зору когось іншого, незацікавленого їх індивідуальним характером, настає їх естетизація. Тільки в якому моменті настає трансформація приватності в мистецтво? Тіло мусть сприйматися як об"єкт, щоб стати витвором мистецтва.
Класичне голівудське кіно могло зробити спокусливим навіть абсолютно вдягнене жіноче тіло. Є дві тенденції в демонстрації гозизни: представники першої її приймають і використовують, інші намагаються зафіксувати тіло в його натуральному стані, хоч прагнення до реалізму це ніщо інше, як ще одна фільмова конвенція. Якщо сприймати наготу як один з видів одягу, тоді так само як і одяг вона мусить підлягати моді і бути вразливим на зміни моральності. Крім того бувають костюми типу вечірніх суконь чи білизни, які не служать прикриванню. Для сцен в ліжку іноді обирають акторські подружжя як в випадку фільму Очі широко відкриті (1999б С. Кубрік), де заграли Ніколь Кідман і Том Круз. Прибирає це нового значення, ніби ми заглядаємо за куліси їх минулого зв"язку.

Говорячи про голизну не можна не згадати Основний інстинкт (1992, П. Верховен), де жінконенависництво класичного Голлівуду поєдналося з сучасною розбещеністю і стало символом комерційного кіно кінця століття. Цинічна письменниця виступає в ролі об"єкту хтивості чоловіків. Її провокаційна поведінка є безперевним спектаклем, є уособленням всього, про що мріють чоловіки. Стриптиз. який в тій чи іншій формі виконує героїня. Роланд Бартес писав, що зняте вбрання показує наступний костюм.

Спровадження завдяки медіа жінок - єдине до ролі еротичного об"єкту має негативний наслідок. Насолоджуючись голівудськими старлетоками на екрані, чоловіки бувають розчаровані фізичними недосконалостями своїх партнерок.

Присутність чоловічого тіла в громадському просторі, історії кіно та мистецтва загалом зростає, але найчастіше всерівно роздягаються жінки. Роздягнененому від пояса і вище герою не тільки легше попасти на екран, але й випадає в набагато кориснішому світлі, ніж героїня топлесс. Зазвичай символізує ідеал мужності, сили та відваги. Натомість ситуація ускладнюється, коли камера з"їжджає нижче пояса. Пеніс, особливо в стані ерекції це одне з останніх заборонених в західній культурі зображень. Небезпечний символ агресії і домінування. Хоч чоловіча аудиторія охоче ідентифікує себе з персонажем, який спокушає жінок, але неохоче порівнює його фізичні якості зі своїми. Чоловіча голизна, як предмет споглядання, це перевага фільмів для геїв. Цікаво, що в мейнстрімному кіно частіше роздягаються актори, які грають гомосексуалістів (Мій особистий штат Айдахо (1991, Гас Ван Сент)). Оголене чоловіче тіло стало об"єктом естетизації та бажання на рівні з жіночим. Так популярність і облагородження кіно сексуальних меньшин причинилося до привикання до чоловічої наготи також у мейнстрімі. Так в останньому Бонді супершпигун скидає одяг частіше, ніж його сексуальні партнерки.

Поява на екрані голих дітей викликає гарячі дискусії, які неодноразово закінчуються звинуваченнями в педофілії. Брук Шилдс, як мало котра акторка, виконала роль ікони дитячої наготи.  В 1980 році, не маючи 15 років, заграла в Блакитній лагуні (реж. Р. Клайзер), відважній казці про дозрівання на фоні райського куточка. Картина тішилася такою популярністю, що дочекалася ще 2 частин.

Нагота старших людей.набагато легше побачити на екрані найбільш витончені форми людського тіла, ніж спромогтися побороти страх перед розкладом тіла. Здається, нікого не цікавить таємниця зрілої наготи. Тому нам легше прийняти ботокс, ліфтінг і  ліпосакцію, ніж щирий портрет невиретушованою фізіології. Багато жертв медіальної брехні, що голизна має починатися і кінчатися в околицях 20 року життя.


Вибірковий переклад та інтерпретація: Ева Шпонар, Правда і фетиш. Голизна в сучасному кіно, Екрани 4(8) 2012.